Попри оголошене великоднє перемир’я, яке мало набути чинності з 16:00 11 квітня, реальна ситуація на фронті засвідчила протилежне: інтенсивність бойових дій не лише не знизилась, а супроводжувалась масовими порушеннями та інцидентами, що мають ознаки серйозних порушень міжнародного гуманітарного права.
Україна та Росія напередодні Великодня провели черговий обмін військовополоненими — подію, яка має не лише політичне чи військове значення, а насамперед глибокий гуманітарний вимір. У межах обміну Україна повернула 175 військовослужбовців і 7 цивільних, натомість передавши 175 російських полонених. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
5–6 березня 2026 року з російського полону вдалося повернути 500 українських захисників, що стало результатом масштабної роботи та посередництва США і ОАЕ. Зокрема, 6 березня було звільнено 300 воїнів і двох цивільних осіб. Серед них — представники Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали ключові напрямки: від Маріуполя до Харківщини та Запоріжжя. Наймолодшому зі звільнених виповнилося 26 років, а найстаршому — 60.
5 лютого Україна повернула додому 157 своїх громадян – 150 військових і сімох цивільних – у межах 71-го обміну полоненими з Росією. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Це перший обмін у 2026 році і водночас перший за понад чотири місяці: попередній відбувся 2 жовтня 2025 року.
2 жовтня 2025 року між Україною та Росією відбувся черговий обмін полоненими. Додому повернулися 205 українців — 185 військових та 20 цивільних. Це вже 69-й обмін від початку повномасштабної війни.
Серед звільнених — військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Зокрема, 183 із них — це рядові та сержанти, ще двоє — офіцери. Більшість перебували в полоні з 2022 року. Вони захищали країну на різних напрямках: Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Сумському та Чернігівському.
Сьогодні Україна стала найзамінованішою країною у світі з часів Другої світової війни. За оцінками, понад 139 тисяч квадратних кілометрів території — це близько 23% усієї площі країни — можуть бути забруднені мінами або іншими вибухонебезпечними предметами. І найстрашніше, що ці загрози не завжди видно. Вони можуть чекати під ногами — на дорозі, в полі, на подвір’ї. Так в Україні використовуються різні типи мін — від старих радянських «метеликів», які легко сплутати з іграшкою, до сучасних протитанкових, що спрацьовують від найменшого дотику чи руху.
Російський суд 3 вересня 2025 року виніс вирок чотирьом українським військовополоненим: підполковнику Андрію Антоненку, капітану Андрію Кулішу, молодшому лейтенанту Денису Ткаченку та сержанту Олексію Мазуренку. Усіх їх визнали винними в так званому «тероризмі» за дії, вчинені на території Росії у 2023 році. Згідно з офіційною версією обвинувачення, вони були учасниками диверсійної операції, під час якої здійснили підриви об’єктів критичної інфраструктури — залізниці, нафтосховища, ЛЕП — і розміщували безпілотники поблизу стратегічного аеродрому в Калузькій області. Проте факти справи, свідчення самих засуджених і правові норми міжнародного гуманітарного права однозначно вказують: йдеться не про тероризм, а про виконання військового обов’язку під час війни. Суд над цими людьми — не суд у правовому сенсі, а порушення Женевських конвенцій і спроба криміналізувати сам факт спротиву агресору.
22 серпня 2025 року російські медіа, зокрема Telegram-канал державного агентства ТАСС, оприлюднили інформацію про нібито наявність близько 6 тисяч українських військовополонених, які перебувають на території Російської Федерації.
14 серпня Україна провела вже 67-й обмін військовополоненими, в рамках якого на Батьківщину повернулися 84 людини — 33 військових та 51 цивільний. Операція відбулася в контексті стамбульських домовленостей та за активної участі Об’єднаних Арабських Еміратів, що вкотре підтверджує: кожне повернення українців з російського полону — не просто дипломатичний акт, а складна багаторівнева спецоперація.
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс черговий суворий вирок українському військовополоненому — 20-річного бійця полку «Азов» Владислава Шпака засудили до 21 року позбавлення волі у колонії суворого режиму. Російські слідчі звинуватили його в участі у «терористичному угрупованні» та проходженні «навчання для здійснення терористичної діяльності».
23 липня відбувся дев’ятий етап обміну військовополоненими між Україною та Росією, про який сторони домовилися у Стамбулі. В межах цього обміну додому повернулися українські захисники, серед яких — важкохворі та тяжкопоранені.
У п’ятницю, 4 липня, відбувся черговий обмін полоненими між Україною та Росією. До України повернулися військові й цивільні громадяни, яких утримували в російському полоні — багато з них перебували там ще з 2022 року. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
26 червня Україна провела черговий обмін військовополоненими з Росією. Додому повернулися українські захисники, серед яких – молоді воїни віком до 25 років, а також бійці, які отримали поранення або мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Наймолодшому зі звільнених — 24 роки. Він потрапив у полон у квітні 2022 року під час оборони Маріуполя, коли йому було лише 21.
У суботу, 14 червня, відбувся четвертий за тиждень обмін військовополоненими між Україною та Росією. Цей етап став продовженням домовленостей, досягнутих під час переговорів у Стамбулі.
Цього разу вдалося повернути захисників, які перебували в російському полоні з 2022 року. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Частина з них має серйозні поранення, ампутації, втратила зір, хворіє на гепатит або туберкульоз, дехто не може пересуватись самостійно. Більшість одразу після повернення були госпіталізовані.
Росія та Україна завершили найбільший за весь час повномасштабної війни обмін полоненими. У межах досягнутих у Стамбулі домовленостей протягом трьох днів обидві сторони звільнили по 1000 осіб. Обмін відбувався поетапно.
Американський телеканал CNN 21 травня оприлюднив аудіо- та відеоматеріали, надані українською розвідкою, які, за словами українських офіційних осіб, є додатковим доказом того, що російське командування віддає накази страчувати українських військовослужбовців, які здалися в полон. Зокрема, на записі чути, як невстановлений офіцер ЗС РФ віддає підлеглим із позивними «Арта» та «Білий» наказ узяти в полон лише командира групи, а решту — розстріляти. Перехоплення, за даними української розвідки, було здійснене в листопаді 2024 року біля села Новодарівка Запорізької області. Відео з дрону, що супроводжує аудіозапис, демонструє, як щонайменше двох українських військових розстрілюють упритул, а одного — ймовірно, командира — відводять. Експертиза не виявила ознак монтажу. У СБУ заявили, що до цього злочину причетне штурмове підрозділення 394-го мотострілецького полку 127-ї дивізії 5-ї армії РФ.
Україна повернула з російського полону ще 205 військових
У вівторок, 6 травня, відбувся 64-й обмін полоненими між Україною та Росією. За попередніми даними, обмін пройшов за схемою 205 на 205 — це один із найбільших обмінів з початку повномасштабного вторгнення.
Підозри у катуванні та вбивстві - в Україну повернули тіло журналістки Вікторії Рощиної без частини внутрішніх органів
Українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла на тимчасово окупованій території у серпні 2023 року, була знайдена мертвою та повернута Україні в рамках обміну тілами наприкінці лютого 2025 року. За результатами судово-медичної експертизи в Україні встановлено, що тіло було сильно понівечене, а також — відсутні очні яблука, частина трахеї та мозок.
У Росії засуджено 12 українських полонених "азовців" до позбавлення волі на строк до 23 років
Винесення вироків українським солдатам полку «Азов» російськими судами привернув значну увагу світової спільноти через серйозні порушення міжнародного права та прав людини. Військовополонених, захоплених під час облоги Маріуполя у 2022 році, засудили до тривалих термінів ув'язнення — від 13 до 23 років — за звинуваченням у членстві в «терористичній організації». Ці звинувачення ґрунтуються на визнанні Росією полку «Азов» терористичною організацією, незважаючи на статус законного військового підрозділу України.
Незалежна міжнародна комісія з розслідування щодо України оприлюднила тривожні докази масштабних порушень міжнародного права з боку російських військ під час їх вторгнення в Україну. Звіт Комісії висвітлює систематичні воєнні злочини, включаючи вбивства полонених солдатів, тортури та викрадення, що є злочинами проти людяності.
19 березня Координаційний штаб повідомив про повернення додому 197 українських захисників, з яких 175 було визволено через обмін, а 22 – завдяки спеціальним заходам поза обмінами. Серед звільнених 149 військових ЗСУ, 4 з ТрО, 11 представників ВМС, 8 нацгвардійців (включаючи трьох з "Азова") та три прикордонники. Більшість із них обороняли Маріуполь, Донеччину, Луганщину та інші регіони.
Моніторингова місія ООН з прав людини висловила занепокоєння щодо різкого зростання страт українських військових, яких захопили російські сили. З початку серпня 2024 року було зафіксовано 79 страт в 24 інцидентах.
Угода про новий обмін полоненими між Україною та Росією у 2025 році стала важливим кроком у процесі повернення громадян та військових, які перебували у полоні. У рамках обміну 25 українських захисників повернулися додому в обмін на 25 російських полонених. Серед звільнених українців є військові та моряки, які брали участь в обороні таких регіонів, як Маріуполь, Азовсталь, Харків, Донбас, Запоріжжя та Херсон, а також мирний житель, захоплений у Київській області та незаконно утримуваний росіянами.
14 січня 2-й Західний окружний військовий суд у Москві засудив сімох українських військовослужбовців до термінів від 15 до 16 років позбавлення волі. Їх звинувачують у скоєнні дій, пов'язаних із бойовими операціями у Курській області, повідомляє Слідчий комітет Росії.
Згідно з даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, 30 грудня 2024 року, відбувся 11-й обмін військовополоненими, в результаті якого з полону повернулися 189 українців. Це один з найбільших обмінів, проведених з моменту початку повномасштабного вторгнення.
Жахлива динаміка останніх місяців вказує на продовження систематичного нехтування Росією міжнародним правом, зокрема міжнародним гуманітарним правом.
За повідомленням Генеральної прокуратури України, станом на 22 листопада правоохоронці розслідували 53 кримінальні провадження щодо виконання 177 українських військових, а лише у 2024 році було зареєстровано 37 проваджень щодо 109 розстріляних полонених. Крім того, 28 листопада стало відомо про нові випадки екзекуцій: в результаті розстрілу російськими військовими чотирьох українських полонених у Донецькій області. Протягом останніх місяців було зафіксовано принаймні п’ять аналогічних злочинів, що підкреслює систематичність порушень з боку Росії.
На Парламентській асамблеї Ради Європи 2 жовтня цього року глава української делегації озвучила офіційну підтверджену статистику Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, згідно з якою на сьогодні підтверджено число 65 956 осіб. Це військовополонені, цивільні ув'язнені, а також зниклі без вісті. Діти рахуються окремо. Підтверджених зниклих без вісті — 50 916. Скільки з них цивільних, а скільки військових — не уточнюється.
Генпрокурор України Андрій Костін повідомив, що російські війська розстріляли 16 українських військовополонених біля сіл Миколаївка та Сухий Яр Покровського району Донецька. Про це в офіційному Telegram-каналі повідомила прокуратура. Українські чиновники вже звернулися до міжнародних організацій, звинувативши Росію в черговому порушенні Женевської конвенції. Це масове вбивство, описане Костіним як найбільша відома страта українських солдатів на передовій, додає все більше доказів військових злочинів, скоєних російськими військами.