Загальна статистика та аналіз поточної ситуації
Агресія Російської Федерації, яка розпочалася ще в 2014 році з анексії Криму та військових дій на сході України, та переросла в повномасштабну війну в лютому 2022 року, призвела до того що протягом цього часу значна кількість українських військових і цивільних осіб опинилися в російському полоні.
Починаючи з бойових дій на сході України у 2014 році, особливо в Донецькій та Луганській областях, десятки українських військових були захоплені у полон сепаратистами, які підтримуються Росією. Відповідно до звітів правозахисних організацій, з 2014 по 2021 роки понад 1 500 військових та цивільних осіб були викрадені та потрапили до полону. Після анексії Криму Росією українські військові, які залишилися на півострові, стали мішенню для арештів і незаконного затримання. За даними правозахисників, близько 10% українських військових, які служили в Криму, були затримані російськими військами і потрапили до полону.
Згідно з даними Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), на початок серпня 2024 року близько 20 000 українських військових і цивільних осіб знаходяться в російському полоні. Ці дані свідчать про систематичні порушення прав людини, які вимагають термінового міжнародного реагування.
Статистика задокументованих страт, тортур та знущань
Згідно з офіційними звітами правозахисних організацій, ситуація з військовополоненими в Україні є вкрай критичною. У звіті який оприлюднив ООН у 2023, зазначено, що 75% опитаних військовополонених повідомили про фізичне насильство, зокрема побиття та тортури. Методи тортур включають: електричне катування, психологічний тиск і загрози, імітування розстрілу, примус до зізнань у злочинах.
За даними організації Amnesty International 2023 року, 60% опитаних військовополонених підтвердили факти насильства, включаючи фізичне катування, тортури.
У звіті Human Rights Watch за 2023 зафіксовано 51 задокументований випадок тортур українських військових. Свідки повідомляли про нелюдські умови утримання, зокрема: переповнені камери без доступу до медичної допомоги, відсутність гігієнічних умов, обмежений доступ до їжі і води.
Свідчення бранців підкреслюють жорстокість поводження. Один з військових, звільнений з полону, розповів: "Нас тримали в тісному приміщенні, не давали їсти по кілька днів. Ми бачили, як наших товаришів били і катували."
Обміни полонених і перемовини: історія і динаміка
Обміни полонених стали важливою частиною гуманітарної політики під час війни, нажаль з початку конфлікту вдалось домовитись лише про кілька великих. В березні 2022 року, коли обидві сторони змогли звільнити по кілька десятків своїх військових. Що стало першим кроком до формалізації процесу.
Згідно з інформацією Міністерства оборони України, станом на серпень 2024 року вдалося здійснити понад 20 великих обмінів, під час яких звільнили близько 5 000 українських військових. Один із найбільших обмінів відбувся у вересні 2023 року, коли було звільнено понад 200 українських солдатів.
Але їх динаміка залишається нестабільною, а подекуди достатньо тяжкою. Наприклад, влітку 2023 року кілька запланованих обмінів були зірвані через ескалацію конфлікту та політичну ситуацію в Україні. Це свідчить про те, що процес обміну є вкрай чутливим до зовнішніх обставин. Або як на прикладі з військовополоненими "Азов", де мова йде про одностороннє небажання домовлятися про обмін з боку Росій. Зі слів українського військового Богдана Кротевича "на початок весни 2024 року в полоні залишається більш ніж 900 "азовців" обмін яких Росія саботує". Лише в ході обмінів, що відбулися 13 та 14 вересня 2024 року, серед звільнених 152 військовополонених на батьківщину повернулося 38 азовців.
Перспективи обмінів
Обміни полонених часто блокуються через політичні вимоги російської сторони, які ускладнюють переговори. Російська сторона часто ставить політичні умови для обміну, що може включати вимогу про звільнення російських військових або умов щодо обміну на осіб, яких Україна вважає злочинцями.
Збільшення міжнародного тиску на Росію з боку ООН та інших організацій може сприяти кращим умовам для обміну полоненими. У червні 2024 року Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка закликає до дотримання міжнародного гуманітарного права та сприяння обмінам.
Також важливим елементом можуть стати гуманітарні коридори, які можуть використовуватися для евакуації поранених і цивільних осіб, а також для полонених. Україні потрібно вдосконалити свої стратегії обміну, залучаючи міжнародних посередників для ведення переговорів. Це може включати створення спеціальних груп, які працюватимуть над обмінами на постійній основі.
Кримінальні провадження
В Україні були ініційовані численні кримінальні провадження щодо військових злочинів, включаючи порушення прав військовополонених. Генеральна прокуратура України веде розслідування за такими напрямками:
Тортури та жорстоке поводження: За даними прокуратури, з початку війни було відкрито більше 1 000 кримінальних проваджень за статтею про тортури та жорстоке поводження з військовими, що знаходяться в полоні.
Вбивства військовополонених: Окремі кримінальні справи стосуються випадків вбивств українських військових у полоні. Прокуратура отримала свідчення, що у ряді випадків полонені були страчені або зникли безвісти.
Спеціалізовані підрозділи: Створено спеціалізовані підрозділи в прокуратурі, які займаються лише справами, пов'язаними з військовими злочинами та порушенням прав військовополонених. Ці підрозділи також координують свої дії з міжнародними організаціями для збору доказів і свідчень.
Міжнародні правозахисні організації
Правозахисні організації, такі як Human Rights Watch та Amnesty International, активно працюють над документуванням випадків порушень прав людини в Україні. Вони закликають до проведення незалежних розслідувань і притягнення до відповідальності винних.
Human Rights Watch: В організації зазначають, що незважаючи на зусилля української влади, деякі випадки порушень прав людини залишаються без уваги. Вони вимагають створення міжнародної комісії для розслідування випадків тортур та жорстокого поводження.
Amnesty International: Організація закликала міжнародну спільноту до більш активного втручання у ситуацію, зокрема шляхом запровадження санкцій проти осіб, відповідальних за порушення прав людини.
Висновки та рекомендації
На основі аналізу ситуації з військовополоненими в Україні можна зробити кілька ключових висновків:
Фіксування та розслідування систематичного порушення прав: Російська сторона продовжує грубо порушувати міжнародні норми щодо поводження з військовополоненими, включаючи тортури, жорстоке поводження та вбивства. Необхідно зафіксувати та розслідувати ці порушення на міжнародному рівні.
Необхідність міжнародного тиску: Важливо, щоб міжнародні організації продовжували досліджувати ці випадки, а також вимагали відповідальності від Росії. Зокрема, створення міжнародної комісії для розслідування може сприяти забезпеченню справедливості.
Поліпшення механізмів обміну: Україні необхідно розробити стратегії для ведення переговорів про обмін полоненими, створивши спеціалізовані групи, які б працювали в координації з міжнародними організаціями.
Гуманітарна допомога: Забезпечити постійний доступ до гуманітарної допомоги для полонених.