5–6 березня 2026 року з російського полону вдалося повернути 500 українських захисників, що стало результатом масштабної роботи та посередництва США і ОАЕ. Зокрема, 6 березня було звільнено 300 воїнів і двох цивільних осіб. Серед них — представники Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали ключові напрямки: від Маріуполя до Харківщини та Запоріжжя. Наймолодшому зі звільнених виповнилося 26 років, а найстаршому — 60.
За даними правозахисників, стан багатьох звільнених є вкрай тяжким: через тривале перебування в неволі (деякі з 2022 року) у них зафіксовано критично низьку масу тіла та важкий психологічний стан. Усі вони направлені до медичних центрів для реабілітації, лікування та забезпечення необхідними документами і виплатами.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення додому вдалося повернути вже 6 922 українців.
Однак під час процесу обміну зафіксовано нові порушення міжнародного гуманітарного права: факти психологічного тиску, коли військовополонених змушували записувати пропагандистські відео з критикою української влади як умову для їхньої передачі до Угорщини. Координаційний штаб розцінює це як провокацію та порушення Женевської конвенції. Цей обмін, хоча й є значним досягненням, вкотре підтверджує необхідність постійного міжнародного контролю за умовами утримання українських полонених.