5 червня відбувся черговий обмін утримуваними особами між Україною та Російською Федерацією. За повідомленням Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, на територію України повернулися 185 військовослужбовців та один цивільний громадянин України, який перебував у російському полоні з 2022 року.
Це вже 75-й обмін полоненими з початку повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації в Україну.
Серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, зокрема представники Військово-морських сил, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Сил спеціальних операцій та Військової служби правопорядку. Також додому повернулися бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.
За інформацією Координаційного штабу, серед звільнених є оборонці Маріуполя та учасники оборони заводу «Азовсталь». Вони брали участь у бойових діях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках.
Понад половина звільнених військовополонених перебувала в російській неволі з 2022 року. Частина з них провела в полоні більше чотирьох років. Серед повернутих також є учасник вертолітної операції із забезпечення гарнізону «Азовсталі» навесні 2022 року.
Вік звільнених становить від 26 до 62 років. Серед них — рядові, сержанти та офіцери.
Повернення українських військовополонених та цивільних осіб залишається одним із ключових гуманітарних питань. Правозахисні організації продовжують наголошувати на необхідності забезпечення регулярних обмінів і безумовного повернення всіх незаконно утримуваних громадян України.
Раніше українська сторона повідомляла про передачу Російській Федерації списків для обміну, до яких включено понад 800 осіб. Водночас процес звільнення полонених залишається нерівномірним та залежить від позиції російської сторони. Правозахисники неодноразово заявляли про порушення Російською Федерацією норм міжнародного гуманітарного права, зокрема положень Третьої та Четвертої Женевських конвенцій, які регулюють поводження з військовополоненими та цивільними особами під час збройних конфліктів.
Міжнародні та українські правозахисні організації також звертають увагу на проблеми з доступом незалежних гуманітарних місій до місць утримання українських полонених, відсутність повної інформації про їхній стан здоров’я та випадки тривалого утримання без належного зв’язку із зовнішнім світом. У цьому контексті вони закликають Російську Федерацію виконувати свої міжнародно-правові зобов’язання та забезпечити дотримання прав усіх утримуваних осіб.