Масова загибель українських військовополонених в окупованій Оленівці залишається одним із найтяжчих злочинів проти полонених за час повномасштабної війни та одним із найболючіших випробувань для системи міжнародного правосуддя. Через роки після трагедії відповідальність за цей злочин досі не встановлена судом, а десятки потерпілих продовжують перебувати в російському полоні.
Міністерство закордонних справ України закликало міжнародну спільноту не припиняти зусиль для встановлення справедливості щодо масового вбивства українських військовополонених в Оленівці. Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду, інших міжнародних судових інституцій та національних правоохоронних органів із закликом продовжити розслідування та забезпечити притягнення до відповідальності всіх причетних до злочину — як безпосередніх виконавців, так і осіб, які віддали відповідні накази.
У зовнішньополітичному відомстві наголошують, що українські захисники, які після виходу з території заводу «Азовсталь» опинилися в російському полоні, перебували під захистом міжнародного гуманітарного права. Відповідно до Женевських конвенцій саме держава, яка утримує військовополонених, несе повну відповідальність за їхнє життя, здоров'я та безпеку. З огляду на це українська сторона розцінює масову загибель полонених в Оленівці як тяжкий воєнний злочин і грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права.
Водночас у Міністерстві закордонних справ підкреслюють, що трагедія в Оленівці не є ізольованим епізодом. Україна розглядає її як частину системної практики порушень міжнародного гуманітарного права з боку Росії, яка, за даними української сторони, включає катування, нелюдське поводження, позасудові страти, фізичне й психологічне насильство щодо українських військовополонених, а також незаконне утримання цивільних осіб. Саме тому Україна закликає держави, які підтримують міжнародне право, долучатися до роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та підтримувати міжнародні механізми правосуддя.
Особливо тривожним залишається те, що станом на сьогодні 46 тяжко поранених захисників Маріуполя, які вижили після теракту в Оленівці, досі перебувають у російському полоні.
Трагедія сталася в ніч на 29 липня 2022 року на території виправної колонії №120 в окупованому селищі Оленівка Донецької області. Потужний вибух зруйнував барак, у якому утримували українських військовополонених, більшість із яких брали участь в обороні Маріуполя та залишили територію «Азовсталі» в межах погодженої евакуації. За офіційними даними, загинули понад 50 українських військовополонених, ще близько 130 отримали поранення.
Свідчення тих, хто вижив, описують події як масштабну гуманітарну катастрофу. За їхніми словами, представники адміністрації колонії не намагалися рятувати поранених. Самі військовополонені виносили з палаючого приміщення тіла загиблих і ще живих побратимів, складаючи їх уздовж алеї біля адміністративної будівлі. Медики, які також перебували в полоні, намагалися надавати допомогу фактично без необхідних засобів. За свідченнями очевидців, керівництво колонії спостерігало за подіями, не втручаючись, а медичні екіпажі, які прибули до колонії, залишалися за її межами, оскільки російська сторона не допустила лікарів до поранених.
Одразу після трагедії Росія поклала відповідальність за вибух на Україну. Українська влада категорично відкинула ці звинувачення, заявивши, що вибух став наслідком дій російської сторони.
18 вересня 2022 року колонія знову зазнала обстрілу, внаслідок якого загинув ще один український військовополонений.
11 жовтня 2022 року Україні вдалося повернути тіла 62 загиблих військовослужбовців, серед яких були й жертви масового вбивства в Оленівці. Водночас точну кількість загиблих та остаточний список жертв можна буде встановити лише після завершення процесу ідентифікації тіл.
Українська влада наголошує, що відповідальність за життя військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права повністю покладається на державу, яка їх утримує. Саме тому встановлення всіх обставин трагедії та притягнення винних до відповідальності є не лише питанням справедливості для родин загиблих, а й важливим випробуванням ефективності всієї міжнародної системи захисту прав людини та міжнародного правосуддя.
Однією з головних перешкод для встановлення істини залишається відсутність доступу міжнародних експертів до місця трагедії. Після вибуху Росія не допустила до колонії ані представників Міжнародного комітету Червоного Хреста, ані спеціально створену комісію Організації Об'єднаних Націй, яка мала розслідувати обставини події. Натомість доступ до місця вибуху отримали лише російські державні медіа. Через неможливість провести безпосередній огляд місця події, зібрати матеріальні докази та опитати свідків можливості міжнародного розслідування були суттєво обмежені.
Одразу після трагедії Організація Об'єднаних Націй оголосила про створення спеціальної місії зі встановлення фактів. Проте багатомісячні переговори щодо доступу до колонії не дали результату, і 5 січня 2023 року ООН була змушена припинити роботу місії через відсутність гарантій доступу з боку Росії.
Попри це Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні продовжила дистанційне документування обставин трагедії. Експерти аналізували свідчення постраждалих, матеріали, оприлюднені російською стороною, фотографії з місця події та заяви російських посадовців. У подальших звітах місії зазначалося, що характер ураження свідчить про атаку зі східного напрямку — з території, яка на той момент перебувала під контролем російських військ. Водночас через відсутність безпосереднього доступу до місця трагедії ООН не змогла завершити повноцінне розслідування та офіційно встановити всі її обставини.
Водночас на основі аналізу російських відеоматеріалів, проведеного фахівцями-піротехніками, було зроблено висновок, що характер руйнувань більше відповідає підриву речовини з високою температурою горіння всередині самої будівлі, ніж наслідкам зовнішнього обстрілу. Також було висловлено припущення, що за характером ушкоджень тіл ув'язнені могли загинути ще до самого вибуху.
31 липня 2022 року компанія Maxar оприлюднила супутникові знімки колонії, зроблені 27 липня — до вибуху — та 30 липня — після нього. На оприлюднених зображеннях видно, що пошкоджень зазнала лише одна будівля — саме та, в якій утримувалися українські військовополонені. Інші споруди комплексу залишилися неушкодженими та без видимих слідів руйнувань.
1 серпня 2022 року Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що приміщення колонії було знищене не внаслідок ракетного удару, а іншим видом озброєння. За оприлюдненими ним висновками, способом вбивства могла бути термобарична зброя.
Пам'ять про жертв Оленівки сьогодні має не лише історичне, а й правове значення. 28 липня в Україні започатковано День пам'яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Цей день покликаний вшанувати пам'ять усіх українців, які стали жертвами катувань, страт і нелюдського поводження в російському полоні. Дата є символічною, адже саме наприкінці липня 2022 року стався теракт в Оленівці — один із наймасовіших випадків загибелі українських військовополонених під час повномасштабної війни. Запровадження цього дня покликане не лише зберегти пам'ять про загиблих, а й нагадувати міжнародній спільноті про обов'язок забезпечити дотримання норм міжнародного гуманітарного права та невідворотність відповідальності за воєнні злочини.